ВУЗ:
Составители:
Рубрика:
34
Малюнки створювались без попередніх ескізів, без розподілу на
етапи. Найчастіше розписи просто поновлювалися. Це робилося двічі
на рік, навесні та восени.
Фарби були переважно рослинного походження: сажа, сік вишень,
шовковиці, ягід бузини, пилюсток соняшника, відвар цибулиння.
Рослинний сік часто змішували з перетертою білою глиною,
товченими вуглинами, з червоною глиною або й
просто поєднували
різні глини. Як в’яжучу речовину до саморобних барвників додавали
яєчний жовток чи молоко. Фарба з таким додатком була тривкішою.
Пензлі робили з кошачої шерсті. Фарбу наносили й пір’ям,
колосками, кукурудзяними качанами, штампами з картоплин. Для
правильного зображення геометричних фігур та ліній
використовували посуд, шнурки.
Розпис починався
з печі, потім малюнок переходив на стіни,
продовжувався над і між вікнами, по кутках. Траплялося, що глуху
стіну над ліжком розписували під килим.
На печі зображували схематичних птахів. Це були павичі, грифони,
фазани. На стінах в основному малювали “древо життя” з птахами й
глечиком, з якого росте кущ. Таке зображення має
назву “вазон”.
“Вазон” з елементами виноградного листя та кетягів символізував
добробут сім’ї. Його називали “чудесне дерево”. Такий “вазон”
поширений в орнаментах народного мистецтва багатьох народів
Європи.
У настінному розписі помітні запозичення з інших видів народного
мистецтва. Його елементи та мотиви надзвичайно подібні до
орнаментів вишивки, різьбярства, килимарства.
Українки завжди
вміли смачно куховарити, прегарно ткати й
вишивати, всьому в хазяйстві давати лад. Вони могли не тільки
тримати житло у зразковій чистоті, а й належним чином прикрашати
його. Хата завжди мала чепурний та веселий вигляд. “У веселій хаті
живуть веселі люди,” – стверджує народне прислів’я.
О.Ковальчук.
Задания
. 1. Поставьте вопросы к тексту. Ответьте на них своими
словами. 2. Найдите в тексте фонетические особенности украинского
языка. 3. Укажите грамматические формы, отличающиеся в двух
языках.
34
Малюнки створювались без попередніх ескізів, без розподілу на
етапи. Найчастіше розписи просто поновлювалися. Це робилося двічі
на рік, навесні та восени.
Фарби були переважно рослинного походження: сажа, сік вишень,
шовковиці, ягід бузини, пилюсток соняшника, відвар цибулиння.
Рослинний сік часто змішували з перетертою білою глиною,
товченими вуглинами, з червоною глиною або й просто поєднували
різні глини. Як вяжучу речовину до саморобних барвників додавали
яєчний жовток чи молоко. Фарба з таким додатком була тривкішою.
Пензлі робили з кошачої шерсті. Фарбу наносили й пірям,
колосками, кукурудзяними качанами, штампами з картоплин. Для
правильного зображення геометричних фігур та ліній
використовували посуд, шнурки.
Розпис починався з печі, потім малюнок переходив на стіни,
продовжувався над і між вікнами, по кутках. Траплялося, що глуху
стіну над ліжком розписували під килим.
На печі зображували схематичних птахів. Це були павичі, грифони,
фазани. На стінах в основному малювали древо життя з птахами й
глечиком, з якого росте кущ. Таке зображення має назву вазон.
Вазон з елементами виноградного листя та кетягів символізував
добробут сімї. Його називали чудесне дерево. Такий вазон
поширений в орнаментах народного мистецтва багатьох народів
Європи.
У настінному розписі помітні запозичення з інших видів народного
мистецтва. Його елементи та мотиви надзвичайно подібні до
орнаментів вишивки, різьбярства, килимарства.
Українки завжди вміли смачно куховарити, прегарно ткати й
вишивати, всьому в хазяйстві давати лад. Вони могли не тільки
тримати житло у зразковій чистоті, а й належним чином прикрашати
його. Хата завжди мала чепурний та веселий вигляд. У веселій хаті
живуть веселі люди, стверджує народне прислівя.
О.Ковальчук.
Задания. 1. Поставьте вопросы к тексту. Ответьте на них своими
словами. 2. Найдите в тексте фонетические особенности украинского
языка. 3. Укажите грамматические формы, отличающиеся в двух
языках.
