Украинский язык. Авдеева М.Т. - 34 стр.

UptoLike

Составители: 

34
Малюнки створювались без попередніх ескізів, без розподілу на
етапи. Найчастіше розписи просто поновлювалися. Це робилося двічі
на рік, навесні та восени.
Фарби були переважно рослинного походження: сажа, сік вишень,
шовковиці, ягід бузини, пилюсток соняшника, відвар цибулиння.
Рослинний сік часто змішували з перетертою білою глиною,
товченими вуглинами, з червоною глиною або й
просто поєднували
різні глини. Як вяжучу речовину до саморобних барвників додавали
яєчний жовток чи молоко. Фарба з таким додатком була тривкішою.
Пензлі робили з кошачої шерсті. Фарбу наносили й пірям,
колосками, кукурудзяними качанами, штампами з картоплин. Для
правильного зображення геометричних фігур та ліній
використовували посуд, шнурки.
Розпис починався
з печі, потім малюнок переходив на стіни,
продовжувався над і між вікнами, по кутках. Траплялося, що глуху
стіну над ліжком розписували під килим.
На печі зображували схематичних птахів. Це були павичі, грифони,
фазани. На стінах в основному малювалидрево життяз птахами й
глечиком, з якого росте кущ. Таке зображення має
назвувазон”.
Вазон з елементами виноградного листя та кетягів символізував
добробут сімї. Його називаличудесне дерево”. Такийвазон
поширений в орнаментах народного мистецтва багатьох народів
Європи.
У настінному розписі помітні запозичення з інших видів народного
мистецтва. Його елементи та мотиви надзвичайно подібні до
орнаментів вишивки, різьбярства, килимарства.
Українки завжди
вміли смачно куховарити, прегарно ткати й
вишивати, всьому в хазяйстві давати лад. Вони могли не тільки
тримати житло у зразковій чистоті, а й належним чином прикрашати
його. Хата завжди мала чепурний та веселий вигляд. “У веселій хаті
живуть веселі люди,” – стверджує народне прислівя.
О.Ковальчук.
Задания
. 1. Поставьте вопросы к тексту. Ответьте на них своими
словами. 2. Найдите в тексте фонетические особенности украинского
языка. 3. Укажите грамматические формы, отличающиеся в двух
языках.
                               34
   Малюнки створювались без попередніх ескізів, без розподілу на
етапи. Найчастіше розписи просто поновлювалися. Це робилося двічі
на рік, навесні та восени.
   Фарби були переважно рослинного походження: сажа, сік вишень,
шовковиці, ягід бузини, пилюсток соняшника, відвар цибулиння.
Рослинний сік часто змішували з перетертою білою глиною,
товченими вуглинами, з червоною глиною або й просто поєднували
різні глини. Як в’яжучу речовину до саморобних барвників додавали
яєчний жовток чи молоко. Фарба з таким додатком була тривкішою.
   Пензлі робили з кошачої шерсті. Фарбу наносили й пір’ям,
колосками, кукурудзяними качанами, штампами з картоплин. Для
правильного       зображення   геометричних     фігур     та    ліній
використовували посуд, шнурки.
   Розпис починався з печі, потім малюнок переходив на стіни,
продовжувався над і між вікнами, по кутках. Траплялося, що глуху
стіну над ліжком розписували під килим.
   На печі зображували схематичних птахів. Це були павичі, грифони,
фазани. На стінах в основному малювали “древо життя” з птахами й
глечиком, з якого росте кущ. Таке зображення має назву “вазон”.
   “Вазон” з елементами виноградного листя та кетягів символізував
добробут сім’ї. Його називали “чудесне дерево”. Такий “вазон”
поширений в орнаментах народного мистецтва багатьох народів
Європи.
   У настінному розписі помітні запозичення з інших видів народного
мистецтва. Його елементи та мотиви надзвичайно подібні до
орнаментів вишивки, різьбярства, килимарства.
   Українки завжди вміли смачно куховарити, прегарно ткати й
вишивати, всьому в хазяйстві давати лад. Вони могли не тільки
тримати житло у зразковій чистоті, а й належним чином прикрашати
його. Хата завжди мала чепурний та веселий вигляд. “У веселій хаті
живуть веселі люди,” – стверджує народне прислів’я.
                                                        О.Ковальчук.

  Задания. 1. Поставьте вопросы к тексту. Ответьте на них своими
словами. 2. Найдите в тексте фонетические особенности украинского
языка. 3. Укажите грамматические формы, отличающиеся в двух
языках.